Чому ми піддаємо обігрівачі для ванних кімнат випробуванням на вплив вологи та високої температури Ванні кімнати є своєрідними „камерами катувань“ для електронних пристроїв. Тут є густий пар, постійні краплі води, а температура може швидко змінюватися від крижаної до неймовірно високої. На багатьох специфікаціях можна побачити позначку „IPX5“. Це означає, що пристрій може витримати струм води та продовжувати працювати. Але ось у чому справа: лабораторні тести – це одне, але як пристрій буде функціонувати у реальних умовах протягом трьох років? Це вже зовсім інша історія. Підступна небезпека пари Вода – це очевидна загроза. Якщо з’являється крапля води, її можна просто витерти. Але водяна пара? Це справжній ворог. Пара дуже дрібна; вона проникає через ущільнювачі, яких не може пройти навіть рідка вода. Вона потрапляє всередину обігрівача, осідає на електричних контактах та прилипає до інфрачервоних ламп. Потім вона конденсується. Раптово з’являється волога там, де її не повинно бути, що створює можливість для проходження електричного струму туди, куди він не повинен потрапляти. Саме так і виникають проблеми з предохранителями чи самим обігрівачем. Ось чому ми не просто поливаємо пристрої водою та все. Ми проводимо випробування на вплив вологи та високої температури. Ми піддаємо обігрівачі екстремальним умовам протягом сотень годин. Ми змушуємо ущільнювачі постійно розтягуватися та скорочуватися. Ми хочемо з’ясувати, чи не почнуть ці ущільнювачі тріскатися чи відшаровуватися через шість місяців використання. Краще, щоб це сталося в нашій лабораторії, а не на вашому стелі. Шукання точки критичної точки Ми шукаємо дві основні проблеми: корозію та електричні несправності. Ми піддаємо пристрої впливу вологи до тих пір, поки вони не стануть повністю збуреними. Якщо волога пошкодить ізоляцію жил чи контактів, пристрій перестає працювати. Просто. Є ще фактор температури. Інфрачервоні лампи виділяють велику кількість тепла. З часом це тепло може висушити гумові ущільнювачі, роблячи їх крихкими. Якщо матеріали не є ідеальними, то захист IPX5 просто зникає. Ми тестуємо пристрої до тих пір, поки не будемо впевнені, що ущільнювачі залишаються гнучкими. Баланс Здається, що все просто: потрібно лише щільно загерметизувати все, чи не так? Не зовсім. Якщо загерметизувати обігрівач занадто щільно, внутрішня електроніка не зможе „дихати“. Вона перегрівається та пошкоджується. Це справжня гра на контролі. Нам потрібно знайти ту саму „золоту середину“ – достатньо щільного загерметизування, щоб вигнати пару, але водночас достатньо вентиляції, щоб платформа PCB залишалася прохолодною. Мета полягає у створенні обігрівача, який не протікає, але водночас не перегрівається від внутрішніх факторів.